Eyes for Ukranian army

ENGLISH/Українською/Polska 

My father has joined the Ukrainian army since the beginning of the war. Without no previous military experience, and no prior physical training (I can only imagine how hard it is) he is currently on the front line as part of aerial reconnaissance

Photos from the trench are really heartbreaking and the losses of "eyes" of the army (drones) are almost daily. For collected money, Mavic 3 (up to 5k USD each) will be bought directly for his (part of 241st) brigade.  

Shop Mavic 3

***IMPORTANT: the fees on this website are not mandatory so you can choose 0% on the first step***

The whole story…24.02.2022 has changed the life of all Ukrainian families, and mine was not an exception. Within a few days, my mum got the status of refugee and my dad joined the Ukrainian military. His decision was unshakeable: “I need to protect my home, my country and my people”. With no previous military experience, and no prior physical training I can only imagine how hard it should be day by day for him to be there and how much courage it takes. Never before has my pride of him has such a big “price”. Currently, he is on the front line, with millions of other “dads” whose daughters are heartbroken by the photos from the trench and in panic each day checking news and messenger.

My story is rather typical for Ukraine but this is not just Ukrainian story: they are fighting for all of us; for the sake of European values; for the sake of us being able to live in safety.

Hence, despite all our compassion fatigue, months of constant volunteering and worry let’s help them there on the front line.

***УКРАЇНСЬКА***

Мій батько долучився до ЗСУ від початку війни. Я тільки можу уявити як це не просто, не маючи жодного воєнного досвіду та відповідної фізичної підготовки. Зараз він на передовій у складі аєрозвідки…

Через потужну протидію засобів РЕБ (радіо-електронної боротьби) ворога втрати "пташок" (дронів) відбуваються майже щодня, а фото що я отримую від нього просто розбивають сердце.

Тому я збираю гроші на дрони ( Mavic 3) для його частини (у складі 241-ї бригади), адже без «очей» ЗСУ дуже складно…

***ВАЖЛИВО: комісія на цьому сайти не є обов’язкова тому виберіть 0% під час донату ***

Моя історія…24.02.2022 змінило життя українських сімей і моя не стала виключенням. За декілька днів мама виїхала за кордон і стала біженкою, а батько долучився до лав ЗСУ. Його рішення було незмінне: «Я мушу обороняти мій дім, мою країну і людей». Без жодного військового досвіду та відповідної фізичної підготовки - я тільки можу уявлять наскільки це не просто.
Ніколи до цього часу моя гордість за нього не мала таку «дорогу» ціну. Зараз він там…на передовій…з мільйонами інших «татусів» на яких чекають доньки з розбитими серцями і безсонними ночами в очікуванні на SMS і панічним перевіряннями новин.

Моя історія доволі типова для України, але це не тільки українська історія, адже вони боряться заради всіх нас; заради европейських цінностей; і того щоб ми могли спати в безпеці.

Тому, не дивлячись на наше виснаження ситуацією і багато місяців (пішов другий рік) волонтерства, давайте чим можемо допоможемо їм наближати нашу Перемогу над підступним ворогом…

***POLSKA***

Mój tata dołączył do ukraińskiej armii na samym początku wojny. Bez żadnego wojskowego wcześniejszego przygotowania i fizycznego treningu (mogę sobie tylko wyobrazić jak trudne to jest) znajduje się obecnie na froncie w jednostce rozpoznania lotniczego. Zdjęcia z okopów są przerażające a utrata wizji w postaci dronów armii jest na porządku dziennym. Zebrana kwota zostanie przeznaczona na drony Mavic 3 (jedna sztuka to koszt około 5 tysięcy USD) dla 241 brygady w której służy mój tata.
Ważne: opłaty na tej stronie nie są obowiązkowe więc można wybrać 0% w pierwszym kroku.
Cała historia… 24.02.2022 zmieniła losy wszystkich ukraińskich rodzin a moja nie jest wyjątkiem. W kilka dni moja mama uzyskała status uchodźcy za tata dołączył do wojska. Jego decyzja była niepodważalna: “Muszę bronić mojego domu, mojego kraju i moich ludzi”. Mogę sobie tylko wyobrażać jak wiele odwagi wymaga od niego ta sytuacja i trudne jest to dla niego dzień po dniu nie mając wcześniejszego doświadczenia militarnego. Nigdy wcześniej moja duma z taty nie miała tak dużej ‚ceny’. Obecnie znajduje się na froncie z tysiącem innych ojców których córki mają złamane serca przez zdjęcia z okopów i które codziennie w strachu sprawdzają wiadomości i messenger.

Moja historia jest raczej typową historią Ukraińców ale nie jest to historia tylko Ukraińców: walczą za nas wszystkich, za europejskie wartości, za możliwość bezpiecznego życia.
Dlatego pomimo naszego zmęczenia współczuciem, miesiącami ciągłej pomocy i troski pomóżmy walczącym na froncie.