Pomóżcie mi walczyc z rakiem

Mam 42 lata  i jestem samotną mamą 12-letniego Andrzeja. Do Polski przyjechałam z Ukrainy 7 lat temu, chcąc zapewnić dziecku lepszy byt. Tato Andrzeja mieszka na Ukrainie i nie uczestniczy w jego wychowaniu i utrzymaniu.

Od ponad roku walczę z gruczołowym rakiem płuca, który jest już w fazie rozsiewu. Ta podstępna choroba odebrała mi możliwość pracy. Nie mam prawa do skorzystania z płatnego zwolnienia chorobowego, ani innych świadczeń zapomogowych.

Przez ostatnie miesiące żyłam ze środków zebranych na festynie przez wspierające nas rodziny i nauczycieli w szkole syna. Niestety środki te kończą się i nie mam innego wyjścia, muszę prosić o wsparcie.

Kwota ze zbiórki umożiliwi mi uregulowanie bieżących rachunków i stabilizację finansową na kolejne miesiące.

                                 ##########################  

My name is Yuliia, I am 42-year old single mom of 12-year old Andrii.  I emigrated from Ukraine 7 years ago, hoping to start a better life for my son in Poland. Andrii’s father lives in Ukraine and doesn’t support us in any way.

Since March 2023 I have been fighting with metastatic adenocarcinoma of the right lung. Despite my best intentions I have not been able to continue employment and I am not entitled to a paid medical leave or any other social benefits.For the last months, my only source of income was the money obtained through fundraising activities, mostly with help of my son's school teachers and the local community.

Unfortunately, I have no other choice than to ask for help again as I have already spent most of the funds and I won't be able to afford to pay my bills in the near future.

I would greatly appreciate your support.

                                 ##########################

 Мене звати Юля . Мені 42 роки і я самотня мама 13 річного Андрійка. До Польщі приїхала з України , щоб запевнити сину краще життя. Батько Андрія живе в Україні  та не приймає участі в його вихованні і недопомагає в його устиманні.

Більше року  я борюся з аденокарценомою легенів 4стадії. Підступна хвороба відібрала мені не тільки нормальний спосіб життя а й можливість працювати і самостійно заробляти на нормальне життя нам з сином. Життя за кордоном не легке, але тут маю безкоштовне лікування, чого не скажеш про Україну.  Нажаль пропрацювавши в Польщі  чимало часу  я не маю можливості мати лікарняне звільнення  ,на інші  допоміжні соціальні допомоги  не маю прав, оскільки Україна не є членом Євросоюзу, а от же ми вважаємось тут як іноземці.
 Від часу втрати працездатності ми з сином жили за рахунок зібраних коштів на сторінці та збірки організованій на нашу підтримку  вчителями та родинами   учнів школи де навчається син.
Нажаль кошти ці вже закінчились і не маю іншого виходу , як знову звернутися про допомогу. Зібрані кошти дадуть можливість на врегулювання поточних витрат і на  стабільність  найближчим часом.